Новий підхід до відбору та перевірок декларацій
Ухвалений Верховною Радою України Закон № 3384-ІХ відновив обов'язкове декларування і повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) їх перевіряти.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) змінило підхід до відбору та перевірок декларацій на ризик-орієнтований, який дозволить перевірити максимальну кількість поданих декларацій, оптимізувати процес проведення перевірок та підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій силами уповноважених осіб НАЗК.
Такий підхід базується на ідентифікації невідповідностей (ризиків) за допомогою логічного та арифметичного контролю (далі – ЛАК), оцінці виявлених ризиків та визначенні показника рейтингу ризику декларації.
Це такий собі фільтр з трьох етапів, який допомагає проаналізувати всі декларації та визначити ті з них, які мають найвищий рейтинг ризику (додаток).
Виявлення у декларації невідповідностей за результатами ЛАК є підставою для проведення повної перевірки такої декларації уповноваженою особою НАЗК.
ЛАК здійснюється наступним чином:
- порівняння даних у декларації з даними реєстрів, банків даних, до яких НАЗК має автоматизований доступ (шляхом звірки таких відомостей);
- виявлені за результатами порівняння даних невідповідності вважаються ідентифікованими ризиками в декларації;
- до даних декларації застосовуються формули, які дозволяють виявити ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, ознаки порушення обмежень щодо одержання подарунків чи сумісництва та суміщення діяльності;
- спрацювання хоча б однієї з формул вважається ідентифікованим ризиком;
- кожен виявлений у декларації ризик має ваговий коефіцієнт.
Сума вагових коефіцієнтів всіх ідентифікованих ризиків є розрахованим показником рейтингу ризику декларації. В такий спосіб здійснюється оцінка ризиків декларації.
Усі декларації, до яких застосований ЛАК, ранжуються за значенням показника рейтингу ризику (від більшого до меншого), який враховується при обранні способу перевірки декларації - автоматизовано чи уповноваженою особою НАЗК.
Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.
Тож роз’яснимо які саме відомості є недостовірними.
Недостовірні відомості - це відомості у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі - ПМ, для декларацій, поданих у 2023 році, це не більше 268,4 тис. грн, у 2024 році - 302,8 тис. грн) та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.
Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:
- по кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), - вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі;
- по кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 «Об’єкти нерухомості») вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове вираження;
- по всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей.
Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума дорівнює або перевищує 100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ - неточних.
Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними.
Звертаємо увагу, що зазначення у декларації недостовірних відомостей тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:
- без грошового вираження - декларант нестиме дисциплінарну відповідальність;
- на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ - адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
- на загальну суму більше 500 ПМ - кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.
Водночас за декларування неточних відомостей до декларанта може бути застостосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.
Звертаємо увагу ще на такі зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації:
- НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок;
- на запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта;
- на наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України «Про запобігання корупції»);
- строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).
Додаток: схема «Етапи логічного та арифметичного контролю (ЛАК)».
