Паспорт району

Історична довідка

        Історія Сарненського краю невіддільна від історії Західної України. У минулому територія району була контактною зоною проживання двох давніх слов’янських племен – древлян та волинян, про що свідчать чисельні археологічні пам’ятки, які зберігаються в Сарненському історико-етнографічному музеї. 
        Перші сліди перебування людини на території теперішнього Сарненського району відносяться до стародавніх часів. На лівому березі Случа, там, де тепер розкинулися квартали районного центру, археологи виявили стоянки первісних людей доби неоліту. На піщаних дюнах, поблизу села Кричильськ у 1951 р. В.І. Канівцем виявлено стоянку мезолітичної доби. Біля мосту по дорозі до с. Корост – поселення гребінцево-накольчастої кераміки, виявлене у 1929 році. Також тут розміщується давній курганний могильник. А на південь від села, на березі річки Мельниця – давньоруське городище, оточене земляним валом. Місцеві жителі так і називають цю місцевість – Городище.
         Усе було на історичному шляху нашого краю: і татарська навала, і козаччина Северина Наливайка, і визвольна війна під проводом гетьмана Богдана, і перехід місцевості під юрисдикцію Росії в 1795 р., і, нарешті, розвиток капіталізму, а з ним промисловості і залізничного сполучення. 
        Після скасування у 1861 році кріпосного права Україна, як і Росія, пішла по шляху капіталістичного розвитку. Провідне значення в цьому на Рівненщині відіграли залізничні магістралі, будівництво яких розпочалось наприкінці XIX на початку XX століття (Клевань - Степанські дачі (1882 рік), Рівне - Лунінець (1885 рік), Київ - Сарни - Ковель (1902 рік).
        2 серпня 1885 року було відкрито рух поїздів на дільниці Лунінець - Сарни - Рівне. З цього ж таки дня почала існувати станція Сарни.
        Наприкінці минулого століття життя пристанційного селища значно пожвавилось. Сталося це завдяки будівництву ще однієї залізниці від Києва до Бреста, що пролягала через Коростень, Сарни, Ковель. Перехрестя двох залізниць значно змінило обличчя станції - вона перетворилась у важливий залізничний вузол. Відтак, помітно почало зростати місто та чисельність його населення. Вже в 1899 році в містечку жило понад дві тисячі чоловік. На станції прокладались нові колії, будувались нові споруди різних залізничних служб, підсобних приміщень. Почалося будівництво нового великого вокзалу, паровозного депо, водокачки, залізничного мосту через річку Случ.
        Після 1902 року станція Сарни стала вже одним з найбільших вузлів залізничних шляхів, які входили до складу Південно-Західної залізниці. Тоді ж було завершено будівництво вокзалу з кількома залами для транзитних пасажирів та службово-технічними приміщеннями. Станція поступово перетворювалася в населений пункт.
        У зростаюче місто стали поспішати ремісники, торговці, та інші ділові люди. Урізноманітнювався і склад самого населення. Крім українців тут жили росіяни, білоруси, євреї, поляки, чехи.
        Повсякденне життя молодого міста перебувало під наглядом міської управи, яка складалася з пристава, урядника і поліції. Був утворений і почав діяти мирний суд.
        У 1902 р. почало працювати Сарненське двокласне залізничне училище.
        У 1903 році в Сарнах відкривають двокласне сільськогосподарське училище, в якому працює 7 вчителів і навчається 353 учні: 210 хлопців і 143 дівчини. Це одне з найстаріших сільськогосподарських училищ не лише на Рівненщині, а й після Херсонського, яке було засновано у 1874 р. й на всій території сучасної України.
        Водночас велось будівництво двох будинків під школу, яка відкрилась в 1906 році.
        У 1914 році біля міста, в районі Сарни-Ковель, з метою використання на науковій основі великих болотних масивів Поліської зони під сінокоси і пасовища, виробництво зернових культур і овочів, оздоровлення місцевості, поверхневого покращення лісів було організовано болотну дослідну станцію. Сарненська науково-дослідна станція вважається однією з найстаріших в Україні, яка функціонує і по нині. Співробітники станції вивели нові сорти трав, що ростуть на торф'яниках та осушених землях, розробили рекомендації використання забруднених радіонуклідами земель.
        За часів Першої світової війни Сарни були важливим стратегічним пунктом, де розміщувалися військові частини, госпіталі, склади з амуніцією.
         За станом на лютий в 1921 р. у Сарнах проживало майже 6 000 чоловік. Це було повітове польське містечко, яке жило лише залізницею. 
        Датою заснування Сарненського району вважається 4 грудня 1939 року, коли була утворена Рівненська область, і згідно з адміністративно-територіальним поділом тоді ж було створено 30 районних і одну міську ради в м. Рівне. Рішенням облвиконкому від 26 лютого 1940 р. в області організовано 56 перших сільських рад, а в містах Дубно, Сарни, Здолбунів, Костопіль, Корець, Остріг створені міські ради, підпорядковані райвиконкомам.
        У січні 1940 року вийшов перший номер районної газети «Радянський шлях». Сарненці отримали можливість слухати радіо, читати газети, мати безкоштовне медичне обслуговування та навчання. В місті та по селам відкриваються бібліотеки. У район приїздять молоді спеціалісти зі сходу України: інженери, агрономи, вчителі, лікарі. На щойно створений Сарненський та Здолбунівський відділки Ковельської залізниці прибуло 1500 залізничників. У місті на той час функціонували: лікарня, дві аптеки, магазини, школа, хата-читальня, клуб залізничників, сільськогосподарське училище.
        22 червня 1941 року мирне життя країни було перерване віроломним нападом Німеччини. 6 липня 1941 р. гітлерівці зайняли Сарни. З перших днів війни територія Сарненського району стала місцем запеклих боїв. Місто і прилеглі села піддавались нещадному бомбардуванню.
         Сарненські ліси й по сьогодні пам'ятають сміливу операцію партизанського з'єднання С.А. Ковпака на залізничному вузлі, що ввійшла в історію Великої Вітчизняної війни під назвою “Сарненський хрест”. Партизанські підривники висадили в повітря п'ять залізничних мостів на річках Горинь і Случ, що схрещуються поблизу міста. Робота найбільшого залізничного вузла на півтора місяця була паралізована. Водночас вивели з ладу важливу ділянку залізничної магістралі Київ-Ковель-Брест, що забезпечувала бойову діяльність німецьких формувань.  
        На примусові роботи до Німеччини було вивезено 1500 юнаків та дівчат Сарненщини.
        З липня 1941 по жовтень 1943 року в Сарнах діяла підпільно-диверсійна розвідувальна група під керівництвом колишнього начальника станції М. К. Фідарова, у 1943 р. страченого гітлерівцями. Ця група заподіяла фашистським загарбникам відчутних втрат. До цієї групи входили Вацлав Ісаковський, Іван Наумець, Марія і Борис Морозовики, Іван Гусєв, Олександра Новицька. Вони мали зв'язок із партизанським загоном “Переможці”. Надавали їм відомості про рух поїздів через станцію Сарни, дислокацію військових частин, патрульних пунктів. Та й самі диверсанти неодноразово прикріплювали міни до поїздів, підривали колії.
        11 січня 1944 року місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників 397 і 143 стрілецькими дивізіями, які штурмом оволоділи містом, хоча бої йшли протягом 3 днів за кожну вулицю, за кожний будинок. Фашисти не хотіли здавати залізничний вузол, який мав важливе стратегічне значення для просування радянських військ. За визволення міста Сарни 12 січня 1944 року о 20 год. Москва салютувала 12-ма артилерійськими залпами із 124-х гармат. 143-я стрілецька дивізія за визволення міста була удостоєна ордена Бойового Червоного прапора, 397-а дивізія отримала назву “Сарненська”. Командир 143-ї стрілецької дивізії Герой Радянського Союзу Заікін - Почесний громадянин м. Сарни.
        На вулиці імені полководця Суворова знаходиться величний Меморіал Солдатської Слави, який було відкрито у 1977 р. (архітектор Є. Пронів). Його увінчує врочиста стіна з барельєфними зображеннями орденів Перемоги і Вітчизняної війни, фігурний виріз у формі п'ятикутної зірки служить входом на меморіальне кладовище. Перед входом застигла бронзова фігура солдата. Він схилився на коліно і похилив голову, віддаючи шану тим, хто спочиває тут вічним сном. В його братських могилах поховано 2705 солдат і офіцерів, які загинули в боях за Сарни та від ран, одержаних в бойових операціях. Кожної весни, в День Перемоги, тисячі сарненців разом з ветеранами війни приходять сюди, щоб покласти на могилу воїнів квіти, схилити голови перед їх подвигом в ім'я свободи і миру на землі.
        Уже в повоєнний час Сарни почали розвиватися як промисловий центр. Тут було збудовано чимало заводів і комбінатів.
        У 60-х роках ХХ століття пройшло укрупнення районів і колишні Клесівський та Степанський райони ввійшли до Сарненського. Так, Сарненський район став за площею одним із найбільших в області.
        Сарни увійшли в світову історію завдяки тому, що саме тут на військовій базі «Сарни», була знищена остання пускова установка ракет середньої дальності згідно з договором між колишнім СРСР і США.
        З містом пов'язані долі Нобелівського лауреата в галузі фізики Григорія Шарпака, письменника Бориса Шведа, лікаря-психотерапевта К. Дубровського, Президента ВАСГНІЛ М. Ольшанського, оперної співачки, яка своїм чудовим голосом репрезентує Україну за кордоном, Наталії Ковальової, спортсмена-борця П. Котка. У розвиток науки, певний вклад внесли науковці Сарненської дослідної станції.
        На сьогодні Сарненський район - один з найбільш економічно й соціально розвинених районів області.

Загальні відомості

        Сарненщина – земля, яка дбайливо береже свою минувшину і дбає про майбутнє. Кожен із її населених пунктів має цікаву і неповторну історію.
        Наш край славиться своїми лісами і гранітами, синьоокими озерами і чудовими поліськими легендами. Ця загадкова земля виплекала багато художників і поетів, майстрів народної творчості.
        На території району розміщені чотири заказники місцевого значення, п’ять пам’яток природи, два заповідні урочища, гідрологічний заказник - озеро Сомине є пам’яткою природи всеукраїнського значення.
        Пам’ятки історії та архітектури:
        Археологія - Степанське городище 10 –12 ст.
        Архітектура - Троїцька церква (1759 рік) селища Степань, Троїцька церква (1725 рік) села Доротичі, Церква Різдва Богородиці (1766 рік) села Ремчиці.
        Район розташований у північній частині Рівненської області і займає 2 тис. кв. км., що складає 10 % території області.  
        Межує: на півночі - з Дубровицьким, на сході - з Рокитнівським, на південному сході – з Березнівським, на півдні – з Костопільським, на заході – з Володимирецьким районом.
        Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150-180 см; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди – крейдою.
        Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир – Словечна. Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.
        Гідрографічна мережа району добре розвинена. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води, які формуються та існують безпосередньо на донній поверхні, тобто води постійних водостоків (річок, струмків, каналів) та водойм (природних і штучних озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.
        На території району протікає 26 малих річок, річки Горинь і Случ, безліч струмків, штучні водойми – 16, одне водосховище, озера – 34.
        Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник. У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод.
         Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5- 2,5 метрів. З палеогеновими відкладеннями зв’язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину.
         На схилах долин Случа та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. У пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів. 
        Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Цілющий склад мінеральних вод за своїми властивостями рівняється водам курортів «Миргород», «Баден-Баден».
        Населення району складає – 101, 6 тис. осіб.
        У складі району - місто, 61 село, 3 селища і 2 селища міського типу, які об’єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.
        Райцентр – м. Сарни розташований на перехресті автомагістралей Київ-Варшава та Рівне-Мінськ, а також залізничних магістралей Київ-Ковель-Яготин і Рівне-Лунінець. Найбільші залізничні станції – Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.
        Місцеве самоврядування здійснюють територіальні громади сіл, селищ, міста як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міську ради та їх виконавчі органи, а також через районну та обласну ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міста.
        За роки незалежності України територіальні громади отримали статус первинного суб’єкта місцевого самоврядування й сьогодні становлять його основу.
        Територіальні громади мають право обирати сільських, селищних, міських голів і ради як представницькі органи місцевого самоврядування, що є одним з основних принципів демократичного суспільства. Район підтримує зовнішньоекономічні зв’язки майже з 40 країнами світу. Одним із пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності є розвиток торговельно-економічних відносин з країнами Європи.
        Домінуючою галуззю виробництва в районі є промисловість. Промисловий комплекс району охоплює 4 провідні галузі – добувна, харчова, деревообробна, машинобудування та оброблення металу.
        Основна продукція промисловості – щебенева, лісосировинна, пиломатеріали, столярні щити та вироби, нерудні будівельні матеріали, вироби з плавленого базальту, будівельні металоконструкції, продовольчі товари від переробки м’ясної та плодоовочевої сільгоспсировини, хлібобулочні та кондитерські вироби.
        На товарному ринку як України, так і за її межами підприємства району виділяються достатньо стійкими позиціями особливо з виробництва щебеневої, лісопродукції, мостових конструкцій і виробів з бурштину.
        Важливою складовою економіки району є мале підприємництво. Суб’єкти малого підприємництва одні із перших у районі розпочали використовувати сучасні технології з освоєння та комплексного використання природних сировинних ресурсів, впроваджувати енергозберігаючі технології, займатися інноваційними розробками.
        Чисельність суб’єктів підприємництва – фізичних осіб зросла за останні 15 років майже втричі і становить 3114 осіб. У районі діє 303 підприємства малого та середнього бізнесу, які охоплюють всі сфери регіонального виробництва, торгівлі та побуту.
        Медичну допомогу в Сарненському районі забезпечують комунальні заклади: «Сарненська ЦРЛ», «Степанська РЛ», «Клесівська РЛ», «Сарненська РСП» та Тинненська дільнична лікарня. Первинну медико-санітарну допомогу надають 48 фельдшерсько-акушерських пунктів. Спеціалізовану медичну допомогу надають Орлівська психіатрична лікарня, Страшевська протитуберкульозна лікарня та відомчий ДЗ «Вузлова лікарня ст. Сарни» ДТГО «Львівська залізниця».
        Оптимізація мережі в 2012 році (об’єднано відділення обсервації та фізоології) дозволила створити цілодобовий травматологічний пункт КЗ «Сарненська ЦРЛ».
        З початку 2012 року в КЗ «Сарненська ЦРЛ» започатковано новітні технології:
        - За лізинговою програмою у офтальмологічному відділенні встановлено нове сучасне обладнання вартістю 1350 тис.грн., яке дозволяє проводити інплантацію штучного кришталика ока.
        - З березня 2012 року на території КЗ «Сарненська ЦРЛ» працює товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр РАМ» (томографія голови, томографія хребта).
        Із 2009 року ефективно працює відділення амбулаторного гемодіалізу на базі КЗ «Сарненська ЦРЛ», як філія відділення інтенсивної терапії екстракарпоральних методів детоксикації Рівненської обласної клінічної лікарні.
        Соціальний захист населення в районі спрямовується на забезпечення реалізації основних напрямів соціальної політики держави, на зниження рівня бідності та посилення соціальної захищеності жителів району, створення належних умов прийому громадян, поліпшення обслуговування інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни і праці, інших пільгових категорій населення.
         У районі впроваджена єдина технологія прийому громадян з призначення державних соціальних допомог, що дало можливість на більш високому рівні обслуговувати громадян, які звертаються за їх призначенням. 
        Значна увага приділяється питанням соціально-правового захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, профілактики правопорушень серед неповнолітніх, забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї та ведення державної статистики щодо дітей.
        З метою забезпечення сприятливих умов для розвитку масового спорту за місцем проживання та у місцях масового відпочинку населення в районі юридично зареєстровано 10 міських спортивних клубів.
        Також у 21 сільських (селищних) радах рішеннями виконкомів створені сільські (селищні) спортивні клуби, з них 16 клубів зареєстровані як юридичні особи. Крім того, юридично зареєстровані спортивні федерації футболу, волейболу, шахів та у 2012 році - федерація баскетболу.
        Високі досягнення спортсменів Сарненщини створюють позитивний імідж району. Так, баскетбольний клуб «Будсервіс» (м. Сарни) є чемпіоном і срібним призером чемпіонату України серед команд І ліги. Футбольний клуб «Маяк» (м. Сарни) з 30-річною історією є неодноразовим чемпіоном, призером і володарем кубка Рівненської області. Вихованець фізкультурно-спортивного клубу інвалідів «Повір у себе» (м. Сарни) є майстром спорту міжнародного класу з пауерліфтингу серед спортсменів з вадами зору, рекордсменом світу з жиму лежачи.
        З року в рік зміцнюється, покращується матеріальна спортивна база. У районі завершується реконструкція стадіону «Мрія» ФСТ «Колос», відкрили сучасну гімнастично-ігрову залу в економіко-правовому ліцеї «Лідер» міста Сарни.
        У районі організована робота 24 методичних об’єднань, 28 семінарів-практикумів, 15 шкіл молодого вчителя, 14 творчих груп, 10 шкіл педагогічної майстерності, 5 постійно діючих семінарів, визначено 18 опорних шкіл з предметів якими охоплені всі педагогічні працівники району.
         На сьогодні в районі забезпечено функціонування 42 дошкільних заклади, у яких виховується понад 3,0 тис. дітей. Відсоток охоплення дітей дошкільним закладами становить 36 відсотків. 
        На території району діють 54 загальноосвітні школи, з них:
        Сарненська гімназія - 1;
        Сарненський районний ліцей «Лідер» Сарненської районної ради Рівненської області - 1;
        Клесівська ЗОШ І-ІІ ступеня - ліцей - 1;
        Сарненський навчально-виховний комплекс «Школа-колегіум» -1;
        Сарненська спеціалізована школа розвитку І ступеня № 5 з поглибленим вивченням іноземної мови - 1;
        ЗОШ І-ІІІ ступенів - 20;
        ЗОШ І-ІІ ступенів - 21;
        ЗОШ І ступенів - 6;
        НВК «Школа І ступеня – Дошкільний навчальний заклад» с.Стрільськ - 1;
        Вечірня школа -1;
        Будинки дітей і молоді - 2;
        ДЮСШ - 1;
        МНВК - 1.
         Також у районі є 3 навчальні заклади ІІ рівня акредитації: Сарненський педагогічний коледж Рівненського гуманітарного університету, сільськогосподарський ліцей та Сарненське вище професійне училище №22. 
        У м.Сарни з 1974 року працює Сарненський історико-етнографічний музей, який нині нараховує більше 7 449 експонатів основного фонду та 7 259 науково-допоміжного, зібраних працівниками музею в дослідницьких експедиціях. На території музею розміщений єдиний в області архітектурно-етнографічний майданчик просто неба.
        Культура району стрімкими темпами розвивається в національному спрямуванні, у перспективі відновлення та відтворення автентичних, самобутніх звичаїв, обрядів та традицій.
        У рамках програми розвитку культури Рівненщини реалізовано комплекс заходів із зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури району, інформатизації культурно-мистецької сфери, здійснення творчої діяльності, збереження пам’яток історико-культурної спадщини.
        Кращі аматорські колективи брали участь у фестивальних програмах міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів.
        Сучасна Сарненщина – це чудовий поліський край, один із найпотужніших регіонів Рівненщини за економічним, трудовим, природним потенціалом, розташований у центрі Рівненського Полісся.

 

Знаменні й пам'ятні дати Сарненщини

Другий день Трійці - День міста Сарни
1725 рік - відкриття в м. Сарни Свято-Троїцької церкви
1848 рік - Виступ селян у Степані проти феодального гніту
2 серпня 1885 ріку - заснування пристанційного поселення на залізничній колії Лунінець-Рівне - дата заснування м. Сарни
1902 рік - пущено в дію вітку Київ - Ковель
1902 рік - засновано ст. Сарни
1903 рік - в місті відкрито перше двокласне сільське училище
1903 рік - на ст. Сарни відкрито перший медпункт
1905 рік - відкрито в місті першу школу
1905 рік - відкрито клуб «Залізничник»
1905 рік - засновано Парк залізничників
10 липня 1906 року - в м. Сарни народився письменник Борис Швед
1914 рік - відкрито в м. Сарнах болотну станцію (нині науково-дослідна станція по освоєнню боліт)
15 листопада 1915 року - народився Чуприна Степан Іванович (15.11.1915-8.04.1998) - художник-аматор із смт.Степань
1916 рік - Брусиловський (Луцький) прорив
19 лютого 1918 року - перебування на станції Сарни Голови Центральної Ради УНР М. Грушевського
5 березня 1919 року - день визволення Сарн від більшовиків петлюрівськими військами
1 серпня 1924 року - народився Григорій Шарпак - лауреат Нобелівської премії
1930 рік - відкриття у місті першої гімназії (навчання велось польською мовою)
20 вересня 1939 року - визволення міста Сарни радянськими військами від польської окупації
1939 рік - відкрито в місті першу публічну бібліотеку
1939 рік - відкрито першу середню школу міста
4 грудня 1939 року - м. Сарни стають районним центром Рівненської області
1940 рік - засновано районний часопис «Радянський шлях» ( нині «Сарненські новини»)
1940 рік - створено деревообробну артіль "Перше Травня", на базі якої в I960 році відкрито меблеву фабрику
6 липня 1941 року - окупація м.Сарни гітлерівськими військами
14 жовтня 1942 року- на території Сарненщини сформовано перші загони УПА
Грудень 1942 року - партизанські загони з'єднання С.А. Ковпака провели операцію «Сарненський хрест»
2 травня 1942 року - народився Леонід Зіновійович Куліш (2.05.1942-27.04.2007) - член Національної спілки письменників і журналістів України, лауреат премії їм. В. Кобилянського, дипломат Всеукраїнського конкурсу «Байка – 2001», лауреат премії всеукраїнської газети «Веселі вісті», лауреат Нобельської премії
11 січня 1944 року - визволення Сарн від німецько-фашистських загарбників радянськими військами
1945 рік - створено автопарк
1945 рік - створено харчокомбінат
6 жовтня 1948 року - відкрито Сарненську районну дитячу бібліотеку
2 травня 1948 року - відкрито Будинок піонерів (нині Будинок дітей та молоді)
19 липня 1952 рік - народився Михайло Кика - член національної спілки журналістів України, житель с. Корост Сарненського району
Червень 1957 року - відкрито Сарненську музичну школу
1957 рік - створено ПМК-66 тресту «Поліссяводбуд»
1958 рік - у м. Сарни відкрито Сарненський районний Будинок культури
1960 рік - відкрито РМЗ «Укрводремтресту»
1974 рік - відкрито Сарненський історико-етнографічний музей
1980 рік - відкрито льонозавод
6 листопада 1982 року - народився Василь Титечко - член Національної спілки журналістів України, гуморист із с.Мале Вербче Сарненського району
1982 рік - розвиток боксу на Сарненщині
15 квітня 1991 року - відкрито Сарненське педагогічне училище (педагогічний коледж)
11 жовтня 1995 року - рішенням Сарненського міськвиконкому прийняті прапор та герб міста
1997 рік - створено Сарненський підлітковий клуб «Юність» та фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Повір у себе»
1999 рік - засновано Сарненську приватну дитячу хореографічну школу
1999 рік - відкриття в Сарнах Сарненсько-Поліської єпархії
3 квітня 1999 року - Указом Президента України від 3 квітня 1999 р. № 356 створено Рівненський природний заповідник
1 вересня 2001 року - відкрито економіко-правовий ліцей «Лідер»
1 листопада 2003 року - відкрито відділення Рівненської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
2003 рік - створено Спортивний клуб «Гладіатор»
2004 рік - створено Спортивний клуб «Олімп»
2008 рік - відкриття баскетбольного клубу «Будсерсвіс»
2010 рік - створено Молодіжний громадський фізкультурно-спортивний клуб «Сокіл»

СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ

СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ

 

Символіка Сарненського району

Затверджено рішенням
районної ради № 143
від 17 квітня 2003 року



 
 
Герб Сарненського району
 
 
        Основу Герба складає щит зеленого кольору, верхня частина якого прямокутна, а нижня заокруглена півколом. В центрі щита розміщене малинове вістря, яке ділить щит на три частини. Верхня основа вістря дорівнює ширині щита. У верхній частині вістря знаходиться лапчастий білий (срібний) хрест, а в центрі зображена золотиста сарна у стрибку. Щит обрамлює жовто-золотий орнамент. Увінчує герб корона з дубового і вільхового листя.
        Елементи Герба символізують:
        Малинове поле зі срібним лапчастим хрестом - давній символ Великої історичної Волинської землі, до якої споконвічно належала територія Сарненського району. Хрест, широковживаний у геральдиці, є символом життя, належністю до християнського світу.
        Малинова барва - означає хоробрість, мужність;
        Зелене поле - символізує поліську землю.
        Сарна у стрибку - символізує назву району і його прагнення до розвитку.
        Жовтий з елементами золотого орнаменту, який обрамлює Великий Герб, стилізує традиційну старовину геральдичну в'язь давньої Волині.
        Корона, яка вінчає Великий Герб з листя дуба і вільхи символізує належність до районного герба.


 
 
Прапор Сарненського району
 
 
        Прапор Сарненського району являє собою зелено-жовте полотнище із співвідношенням сторін 1:1,5.
        Прапор має три горизонтальні смуги, дві зелені по краях і жовту по середині. Співвідношення горизонтальних смуг 1:3:1. По центру жовтої смуги розташований головний елемент герба - малинове вістря із зображеною сарною у стрибку і лапчастим хрестом.

 
 
Гімн Сарненщини
 
 
Слова: Валентини Петренко
Музика: Віктора Торчика
 
 
1. Ми горді, краю Сарненський тобою,
Твій нездоланний дух не змінить час,
Навіки ти лишилась молодою,
Свята земля, що народила нас.
Повсюди: від Случі і до Горині -
Зелені луки, вікові ліси.
Куточок мальовничий України
У сяйві невмирущої краси.
 
 
 
Приспів.
Слався, наша Сарненщина рідна,
Слався, неповторна сторона
У державі вільній ти розквітла,
Мов поліська квітка чарівна.
 
 
2. Невпинно нас від роду і до роду
Шляхи тернисті в майбуття вели,
У боротьбі одвічній за свободу
Свою ми незалежність здобули.
Колосся шум , і гуркіт залізниці,
І стук сердець, і храмів передзвін
Хай Сарненська земля навік святиться,
Народ невтомний, України син.
 
 
 
Приспів.
 
 
3. Талановиті люди - гордість краю,
Майстри, що мають руки золоті.
Зорею день прийдешній зацвітає,
Буяють всюди сили молоді.
Земля батьківська щедра і багата,
Піснями стоголосими дзвенить,
Красу нетлінну збереже нащадкам
І волі кожну найдорожчу мить.

Територіальні громади

 
Сарненська міська рада
м. Сарни
 
 
Клесівська селищна рада Сарненського району Рівненської області
cмт. Клесів
с. Клесів
с. Пугач
с.Карасин
с.Карпилівка
с. Рудня-Карпилівська
с-ще Страшеве
 
 
Степанська селищна рада
смт. Степань
с. Грушівка
с. Двірець
с. Калинівка
с. Мельниця
с. Труди
 
 
Великовербченська сільська рада
с. Велике Вербче
с. Бутейки
с. Вирка
 
 
Вирівська сільська рада
с. Вири
с. Гранітне
с. Олексіїївка
с. Федорівна
 
 
 
 
Кам’яно – Случанська сільська рада
с. Кам’яне – Случанське
 
   
 
Костянтинівська сільська рада
с. Костянтинівка
с. Орлівка
с. Іванівна
 
 
Коростська сільська рада
с. Корост
с. Мале Вербче
с. Одринки
 
 
Кричильська сільська рада
с. Кричильськ
с. Угли
с. Узбереж
с. Поляна
 
 
Кузьмівська сільська рада
с. Кузьмівка
с. Волоша
с. Підгірник
с. Яблунька
 
 
Любиковицька сільська рада
с. Любиковичі
с. Білятичі
с. Мар’янівка
 
 
Люхчанська сільська рада
с. Люхча
с. Глушицьке
с. Обірки
с. Дубки
 
 
Немовицька сільська рада
с. Немовичі
с. Гута – Перейма
с. Катеринівка
с-ще Немовичі
с. Зносичі
с. Тинне
 
 
Ремчицька сільська рада
с. Ремчиці
с. Копище
с. Тріскині
с. Яринівка
 
 
Селищенська сільська рада
с. Селище
с. Чабель
с. Ясногірка
 
 
Стрільська сільська рада
с. Стрільськ
с. Маслопуща
 
 
 
Тутовицька сільська рада
с. Тутовичі
с. Висове
с. Довге
с. Цепцевичі
с-ще Чемерне
 
 
Чудельська сільська рада
с. Чудель
с. Дубняки
с. Зарів’я